Від редактора: Ця стаття, надіслана до редакції в рамках Конкурсу авторів, виявилася однією з найскладніших для оцінки. З одного боку — всебічне опрацювання питання і чудовий стиль, а з іншого… Ще одна історична стаття про мотоцикли Jawa у нас виходила зовсім нещодавно — у січні 2015 року. Подумавши, ми вирішили все-таки опублікувати цю роботу. Ну а ви можете прочитати обидві публікації і висловити в коментарях свою думку, яка з них вийшла кращою. Приємного читання!
Марка Jawa добре відома тим, хто родом з СРСР та інших країн соцтабору. Мотоцикли, впізнавані й донині, що стали класикою. Усе починалося ще до війни, у 20-х роках минулого століття в Чехословаччині — країні, якої два десятки років уже немає на карті світу. Марка Jawa існує і донині, але, на жаль, уже не так як колись.
На фото: засновник фірми Франтішек Янечек; будівля фабрики в Празі в районі під назвою «RED FOX»
Як усе починалося
Він народився 23 січня 1878 року в маленькому селі Кластер, у Східній Чехії. З малих років хлопчик цікавився технікою, навчався в технічній школі в Празі, а потім перебрався до Берліна, де вступив до Берлінського коледжу машинобудування. Після закінчення цього навчального закладу Франтішек Янечек — так звали майбутнього інженера — повернувся до Праги, де влаштувався працювати на мануфактуру Kolben.
Його кар’єра йшла семимильними кроками, у 23 роки він став керівником філії заводу в Голландії. На початку Першої Світової війни він вирушив на фронт, але незабаром був відправлений у тил і сів за креслення зброї. У 1922 році Янечек, володар кількох десятків патентів, вирішує відкрити власну фабрику зброї. Будівля знайшлася досить швидко — після війни на території Чехословаччини вистачало напівзанедбаних, але цілком міцних споруд. Як відмінний фахівець своєї справи, він отримує хорошу фінансову підтримку і за рік перетворює свою колись скромну фабрику на солідне виробництво.
Але в мирний час потрібні й мирні речі. Війна відгриміла, народ оговтався від втрат воєнного часу, відновив купівельну спроможність, але все-таки не з колишнім розмахом. Автомобілі, наприклад, були великою розкішшю, а ось мотоцикли припали б вельми до двору. Водночас фабрика втрачає великий контракт на постачання зброї, і Янечек вирішує реорганізувати підприємство і перейти від зброї до мототехніки. У Німеччині він купує ліцензію у фірми Wanderer на модель з 500-кубовим двигуном — Wanderer 500 cc. До речі, назва Jawa жодним чином не пов’язана з островом Ява — вона була утворена від двох перших літер прізвища творця чехословацької фабрики мотоциклів і марки «донора»: Janecek-Wanderer, Ja-Wa.
На фото: Jawa 500cc
Старший брат
Дебют відбувся 23 жовтня 1929 року. На шляху до конвеєра мотоцикл зазнав деяких змін, переважно зовнішніх. Великий паливний бак краплеподібної форми, інші крила, шини більшої розмірності. В іншому Jawa повторювала конструкцію свого німецького прототипу. Вона оснащувалася одноциліндровим чотиритактним двигуном із сухим картером і централізованою системою змащення під тиском, об’ємом 498,7 куб. см і потужністю 18 кінських сил. Триступенева коробка передач управлялася встановленим на ній важелем, а крутний момент передавався на заднє колесо через приводний вал з демпфером. Гальмуванням завідувало стрічкове гальмо, на тому самому валу розташоване. Перші мотоцикли, показані на Празькому автосалоні в жовтні 1929 року, були пофарбовані в червоний колір і прикрашені декоративними жовтими смужками — «нитками» по всій рамі. Відтоді червоний став фірмовим кольором для марки.
Економічна криза була для новоспеченої марки зовсім недоречною. Ціна в 14890 крон за одномісну модель виявилася для багатьох зависокою, не кажучи вже про доплату за «опції» на кшталт другого сидіння, і тим паче за версію з бічним причіпним візком — за неї треба було викласти цілих 17 тисяч крон! Крім того, одразу виявилися деякі конструктивні прорахунки, і довелося оперативно вносити зміни — посилювати передню вилку, міняти фару на імпортну, виробництва фірми Bosch. А заодно — знижувати ціну на базову модель до 14 тисяч крон.
До 1931 року мотоцикл перенесе ще одну модернізацію (з’явиться новий глушник, за доплату стане доступною чотириступінчаста коробка передач), базова модель здешевшає ще на дві тисячі крон, але в планах Янечека — створення нової, значно доступнішої моделі мотоцикла. «П’ятисотка» з усіма змінами непогано зарекомендувала себе і користувалася стійким попитом — за два роки було випущено і продано 1016 машин. Частину з них оснащували коляскою — потужний двигун це дозволяв. Однак масовому споживачеві було потрібно щось скромніше і дешевше.
На фото: Jawa 175cc Villiers
Молодший брат
1932 року побачив світ Jawa 175cc Villiers — мотоцикл зі 175-кубовим двигуном потужністю п’ять з половиною кінських сил. Компактний, вельми елегантний і недорогий — 4650 крон, утричі дешевше за старшого 500-кубового брата, та й доступніший за інші мотоцикли того ж класу.
Двигун на ньому був застосований двотактний, у бак потрібно було заливати суміш бензину з маслом у пропорції 25:1. Привід заднього колеса став ланцюговим, а ось конструкція коробки передач особливих змін не зазнала — триступеневий агрегат з великим важелем, виготовлений в єдиному блоці з двигуном. Ні про який візок і мови бути не могло, зате все необхідне було.
Магнетогенератор англійського виробництва потужністю 15 ват був вбудований у маховик. Двигун сам теж був англійським. Втім, як майже весь мотоцикл, адже основні деталі закуповувалися на Туманному Альбіоні у фірми Villiers Engineering. Лише в 1934-му році завод Jawa придбав ліцензію і сам почав виробляти двигуни, коробки передач, ланцюги, карбюратори.
Обсяги виробництва дозволяли піти на такий крок — мотоцикл розкуповували на ура! «Найкращий мотоцикл за найменші гроші» — свідчив рекламний слоган. Прогрес не стояв на місці — модель Villiers постійно, частіше ніж раз на рік, удосконалювалася, набувала все більшої популярності.
У 1938 році на виставці в Празі організатори пропонували відвідувачам здійснити пробну поїздку. Це виявилося настільки вдалим рекламним ходом, що попит на мотоцикли злетів за одну мить, а на заводі було ухвалено рішення виготовити обмежену серію з 50 мотоциклів із дублювальним керуванням для навчання мотоциклістів-початківців. Це ще більше підхльоснуло попит на крихітку Villiers, нею зацікавилися журналісти та всіма можливими на той час способами рознесли звістку про дивовижну «навчальну» конструкцію, заразом розрекламувавши і сам мотоцикл, який він є серійний.
Villiers випускали аж до Другої Світової війни, ще кілька сотень мотоциклів випустили в 1946 році, після зняття нацистської окупації Чехословаччини, і загалом він розійшовся накладом 27535 екземплярів. 175-кубовик виявився настільки вдалою розробкою, що практично витіснив з поля всіх інших гравців: якщо на початку тридцятих років імпорт мототехніки в Чехословаччину становив 90%, то до кінця десятиліття все перевернулося з ніг на голову — переважна більшість нових мотоциклів були вітчизняними, на іномарки припадало менше десяти відсотків ринку. Разом із Villiers завод Янечека в тридцятих роках випускав ще кілька моделей, але вони були не настільки популярні.
Новий старший брат
До 1934-ого року фабрика готувала нову модель з 350-кубовим двигуном, яка мала стати між знятою на той час з виробництва громіздкою «п’ятисоткою» і маленьким Віллієрсом. Прототип, представлений на автомотосалоні 1934 року, відповідав моді та прогресу тих років. Фірмові риси, як-от здвоєна рама у формі трикутників, краплеподібний паливний бак і, звісно ж, червоний колір, стали вже доброю традицією марки Jawa.
З нововведень з’явився електричний стартер-генератор і коробка передач, яка не з’єднувалася, як колись, з двигуном в єдиному блоці, а була віднесена назад, до осі заднього колеса. Крутний момент передавався до неї від двигуна за допомогою вала — таке компонування називають transaxle.
Але революційність моделі зумовлювала і зворотний бік медалі — високу ціну, а який попит на дорогі мотоцикли Янечек уже знав на прикладі Jawa 500 cc. Тому в серію «триста п’ятдесята» пішла в набагато простішому виконанні. Чотириступінчасту коробку передач «повернули на місце», причому керувати нею за допомогою хитрого важеля можна було як рукою, так і ногою, а заднє ведуче колесо приводилося звичайним ланцюгом.
На фото: Jawa 350 OHV
Втім, у цивільній версії Jawa 350 не здобула особливої популярності — за три роки було випущено лише дві з половиною тисячі екземплярів. Спортивний напрямок марки розвивався активно — команда Франтішека Янечека скуштувала радість перемог. Створена в 1935-му році модель 350OHV не надто сильно відрізнялася від простої «триста п’ятдесятки». Потужніший (15 к.с.) двигун зі збільшеним з 5:1 до 6:1 ступенем стиснення, коробка передач з алюмінієвим картером, широкі колеса — все це підняло ціну на дві тисячі крон, майже на третину.
Для покупців це зовсім не стало на заваді. За два роки світ побачила люксова версія Special з багатим хромованим оздобленням, іншою фарою та спідометром із підсвічуванням. За таку просили ще на 500 крон більше. Таким чином, у 1935-му році модельний ряд Jawa був представлений двома моделями з двигунами 350 куб. см у трьох версіях, молодшою моделлю Villiers з двигуном 175 «кубиків» і автомобілем.
Так-так, мало кому відомо про існування чотириколісних Jawa! Втім, машина не була плодом праць чехословацьких інженерів, а являла собою ліцензійну копію довоєнного DKW. Пізніше були спроби створювати інші автомобілі схожої конструкції, але з’ясувалося, що робити мотоцикли виходить набагато краще.
