Grandeur належить до категорії «невідомих робіт відомого автора»: на відміну від десятків тисяч Сонат і Елантр, а також сотень тисяч Акцентів і Солярисів, Грандерів у Молдові буквально сотні. А даремно: машина дуже навіть цікава, цілком «бізнес-класна», але не примхлива і недорога у володінні. Не всяка, звісно: варіантів виконання було багато, але ми поговоримо про майже найскромнішу версію четвертого покоління Grandeur, яка все ж таки має під капотом дуже навіть пристойний V6 з табуном у 197 «коней». Почнемо, як водиться, з історії.
Трохи історії
У перші Грандер з’явився в 1986 році. Тоді він не був зовсім корейським автомобілем — до його створення доклали руки і голови фахівці Mitsubishi. У цих машинах стояли дволітрові восьмиклапаннікі Mitsubishi, коробку передач пропонували тільки механічну, та й в усьому іншому корейські інженери і маркетологи поводилися невиправдано скромно. Ситуація сильно змінилася в 1988 році, коли компанія Хенде виступила в ролі офіційного спонсора Олімпіади. Грандер став дуже популярним у Кореї, але цьому сприяла не тільки якісна рекламна кампанія, а й безперервна робота над автомобілем. На той час наш герой вже обзавівся більш серйозним мотором 2,4, став доступний чотириступінчастий «автомат», а вже до 1991 року «кореєць» обзавівся двигуном V6 об’ємом 3 літри, серед опцій з’явилася і система ABS. Деякі косметичні зміни вносили в 1989-му, а в 1992 році вийшло друге покоління Grandeur.
У створенні другого покоління знову взяли участь фахівці Mitsubishi, але якраз на цьому етапі співпраця з Mitsubishi припинилася. До того ж репутація цього автомобіля в Японії виявилася неважливою, навіть незважаючи на серйозні кроки вперед. До цього часу лінійка моторів істотно розширилася і підросла в об’ємі, проте всі ці агрегати V6 об’ємом 2, 2,5, 3 і 3,5 літра так і залишалися японськими.
У Кореї новий Grandeur став бестселером, але простояв на конвеєрі недовго, лише до 1998 року. Наступне третє покоління вже суттєво відрізнялося від усього, що було зроблено раніше. По-перше, корейці вирішили, що їм уже час завоювати іноземний ринок. Аби не ганьбитися за кордоном слабкими моторами, агрегати об’ємом 2 та 2,5 літри вони залишили собі, а от іноземним покупцям пропонували лише агрегати V6 лінійки Sigma. Спочатку тільки трилітрові (193 к. с.), потім — 3,5-літрові. За межі Кореї машини йшли під ім’ям Grandeur XG, причому виробництво поки що залишалося тільки в Асані в Південній Кореї. Випуск третього покоління був завершений у 2005 році.
Грандери четвертого покоління (до яких належить і наш сьогоднішній автомобіль) виходили вже не тільки в Кореї, а й на складальних майданчиках Хенде в Чехії. Покупцям були доступні чотири бензинові модифікації і одна дизельна. З бензинових моторів тільки найскромніший залишився рядною «четвіркою» — 2,4 літра, 175 к. с. Усі інші агрегати були V-подібними «шістками»: 2,7 л (192 к. с.), 3,3 л (237-260 к. с.) і 3,8 л (265-283 к. с.). З дизельною рядною «четвіркою» вчинили просто: висмикнули її з-під капота кросовера Santa Fe (2,2 л, CRDI VGT, 155 к. с.).
Випуск закінчився в 2011 році, і під час виробництва в Грандер періодично вносили незначні зміни, що стосувалися переважно екстер’єру і списку додаткового обладнання.
У 2011 році вийшло вже п’яте покоління Грандера, але у нас його продажі йшли погано, і зараз його в Молдові не продають.
Зате Грандери четвертого покоління все частіше можна зустріти в продажу на вторинному ринку, причому пробіги деяких машин вже дуже солідні. Чи дорого обійдеться утримання далеко не нового Грандера? Давайте подивимося разом.
Двигун
З усієї лінійки в Молдові були доступні два мотори, 2,7 і 3,3 літра. Основна принципова відмінність — привід ГРМ, у першого агрегату він здійснюється ременем, у другого — ланцюгом. Наш мотор G6BA якраз пасовий, 2,7 літра, потужність — 192 к. с. Зазначу одразу: пробіг нашого автомобіля становить 167 тисяч кілометрів, але нічого, крім ТО, двигун не вимагав. Є, звісно, у нього одна проблема, властива всім G6BA, але про це трохи пізніше. Поки почнемо з планових операцій ТО.
Міняти масло тут не складніше, ніж в інших двигунах. Трохи може засмутити тільки необхідний обсяг оливи — близько 4,5 літра, стандартної каністри на чотири літри буде замало. Виробник рекомендує в’язкість 5W30, марку називати не будемо. Фільтр можна підібрати будь-який, аналогів — море, хоча й оригінал не надто дорогий, в районі 400-500 лів. Для заміни захист картера краще зняти — так простіше дістатися до фільтра і зливної пробки.
А ось заміна повітряного фільтра тут трішки складніша, ніж на сотнях інших автомобілів. Річ у тім, що одна із засувок кришки корпусу фільтра стоїть під повітряним патком, не від’єднавши який дістати до засувки не вийде. Тому доведеться спочатку попрацювати викруткою, знімаючи хомут, а вже потім міняти фільтр. Втім, уся робота все одно навряд чи займе більше десяти хвилин. Але і заощадити багато не вийде — всього лів 100-200. Вартість оригінального фільтра — 1 000 лів, аналогів — від 300.
1 / 2
2 / 2
Гальмівний диск TRW
1 600
Заміна ременя ГРМ на V6 ніяк не може бути дешевою. І Грандер це із задоволенням підтверджує. Оригінальний ремінь обійдеться не менше ніж в 11 тисяч, і ще потрібні будуть два ролики, обвідний і натяжний. Перший коштує близько 1 200 лів, а ось другий — не менше 7 000. Утім, пробіги у цих машин вже зазвичай великі, але власники часто ролики не міняють, думають, що з ними все гаразд. Так, ресурс у них великий, але економити на роликах не варто, а під час купівлі доведеться з’ясовувати, чи міняв власник ролики разом із ременем, чи від них можна чекати сюрпризів. Періодичність заміни за регламентом — 60 тисяч кілометрів.
Міняти ремінь на V-подібному моторі краще в сервісі, вартість операції залежатиме від порядності майстрів і власників СТО у вашому регіоні. Але дешевою вона не буде однозначно.
Вартість оригінального сервісного ременя — близько півтори тисячі, аналога — від 600 лів. Буває, що близько 50-60 тисяч км пробігу починає шуміти паразитний ролик. Тоді його теж краще поміняти, коштує він близько тисячі лів, а ось натяжний значно дорожче, неоригінальний обійдеться від двох з половиною тисяч.
Свічки можна спробувати замінити своїми силами, але це тільки якщо є своєрідний світогляд і купа часу, вільного від перегляду фільмів Тарантіно в перекладі Гобліна. До трьох свічок дістатися можна, вони зовні, а от щоб поміняти решту, потрібно злегка розібрати двигун. Вартість заміни всіх свічок у сервісі — близько 2 500 лів. Оригінальні свічки — теж задоволення дороге, коштує кожна свічка близько 700 лів, а їх треба, звісно, відразу шість штук.
Тепер про проблеми цього мотора, точніше — про одну, але дуже поширену. І це — вихід з ладу дросельної заслінки або датчика положення дросельної заслінки (ДПДЗ).
На зорі появи Грандерів і прояву несправностей заслінку легко і невимушено міняли за гарантією в зборі. Над причиною не роздумували, тим більше що після заміни проблеми зазвичай не повторювалися. На вікових Грандерах цей фокус, як ви розумієте, не проходить.
Міняти заслінку власним коштом — задоволення сумнівне, коштує вона близько 15 тисяч лів, якщо постаратися, то можна знайти тисяч за 12, що теж немало. Тому цей спосіб ремонту відкладаємо на крайній випадок. Почати можна з її чищення, потім спробувати замінити ДПДЗ, який коштує сущі копійки — 250 лів (зрозуміло, неоригінальна деталь). У рідкісних випадках причина криється в електронній педалі газу, але це все ж таки не найпоширеніша неполадка.
Які можуть бути симптоми? Зазвичай загоряються дві лампи: Check Engine і EPS Off. Запуск мотора сильно ускладнений, реакції на натискання педалі газу немає, обороти «плавають» від 1 000 до 1 500. Іноді допомагає перезапуск мотора, але це все ж таки захід тимчасовий, здоровішою машина від цього не стає.
Інших типових несправностей або слабких місць у мотора немає, конструкція по-хорошому олдскульна. Подивимося на трансмісію і ходову частину.
Трансмісія і ходова частина
Мабуть, це найнудніша частина нашої розповіді, яку можна просто пропустити. На нашому автомобілі стоїть п’ятиступінчаста коробка-«автомат» A5GF1, схожа на коробки Mitsubishi F5A51. Головний ворог цих коробок — регламент, що наказує міняти рідину раз на 90 тисяч км. За спостереженням фахівців СТО, це занадто великий проміжок, і якщо міняти оливу хоча б раз на 50 тисяч км (а краще — на 40), «автомат» здатний проїздити без жодних проблем щонайменше 200 тисяч кілометрів. Після чого коробка знімається, розбирається і проходить поточний ремонт.
Повітряний фільтр
оригінал / аналог
1 000 / 300
Для заміни слід використовувати тільки рідину SP-III (оригінальна — Hyundai Genuine Parts ATF SP-III). Міняють її частковою заміною (потрібно близько 8 літрів), ну а вартість робіт — річ індивідуальна, орієнтовна вартість — 2 000 лів.
А тепер подивимося машину на підйомнику. Нагадаю: пробіг — 167 тисяч кілометрів… І жодного заміненого елемента! Навіть стійки стоять «рідні», без слідів патьоків. Це не означає, що вбити підвіски неможливо. Секрет простий: близько 100 тисяч пробігу накручено на трасі, причому — хорошій. І все ж скарг на ходову частину почути не вдалося. Навіть нудно, хоча, звичайно ж, дуже гідно.
Гальма, кузов і салон
Власник нашого Грандера на гальма не скаржився, хоча багато інших господарів цих автомобілів претензії до них висловлюють доволі часто. Машина важка, а механізми слабенькі. Звісно, їздити і навіть гальмувати можна, але для швидкісного проходження Нюрбургринга вони не годяться. Зате їх можна недорого обслужити і навіть відремонтувати в разі потреби.
