Частини фільму «Назад у майбутнє» стали культовими, але залишилися в минулому. Багато хто вважає, що те ж саме справедливо і для одного з головних героїв трилогії — автомобіля DeLorean DMC-12. Але, виявляється, легенда жива — для тих, хто дуже хоче в неї вірити.
Всупереч стереотипу, DMC-12 не був посланцем майбутнього — він був справжнім, з масою реальних проблем. Зокрема, він був страшенно незручним і вельми ламким, особливо перші вироблені зразки. Проте він залишився абсолютною іконою — навряд чи за всю історію автомобілізму набереться більше двох-трьох десятків настільки ж впізнаваних машин.
Загублений у часі
Ми вже розповідали нашим читачам історію «класичного» DeLorean — після низки гучних скандалів, банкрутства і подальшого виправдання засновника компанії DMC Motors Джона Делореана, один з найбільш пам’ятних автомобілів в історії, здавалося б, канув у Лету. Сам пан Делореан, переживши справжній кошмар із крахом справи всього його життя (і, схоже, так до кінця і не оговтавшись від нього), пішов із життя у 2005-му у віці 80 років.
Як до його смерті, так і після неї, згадки про футуристичний DMC-12 моделі 1981 року періодично спливають у ЗМІ — найчастіше це відбувається, коли реальність добирається до однієї з дат, зазначених у фільмах, які зробили автомобіль настільки популярним. А іноді — коли один з уцілілих екземплярів автомобіля продається з аукціону.
1 / 8
2 / 8
3 / 8
4 / 8
5 / 8
6 / 8
7 / 8
8 / 8
Але крім цих рідкісних і гучних угод, Делореани продаються і більш прозаїчно — в Мережі можна знайти безліч оголошень про продаж цих машин. І що цікаво — вкрай рідко авто продаються приватниками (DMC-12 — надто культова машина, щоб залишати приватні колекції), в основному збут відбувається від імені компанії з назвою… DeLorean Motor Company. Але як таке можливо? Адже «автентична» DMC збанкрутувала багато років тому! Назад у майбутнє?
Х’юстон, у нас проблеми
Те саме майбутнє, про яке розповідалося в голлівудських фільмах 1980-х, виявилося цілком реальним у сьогоденні. У 1983 році майно північноірландського заводу збанкрутілого DMC викупила компанія-рітейлер (на той час — Consolidated Stores Corporation, пізніше Odd Lots, нині Big Lots) зі США зі штаб-квартирою в Колумбусі, Огайо. Кілька років по тому ліверпульський механік Стів Вайн, який осів у Південній Каліфорнії, почав у своїй майстерні обслуговувати автомобілі DeLorean — чимало компонентів «конструктора», з яких було зібрано DMC-12, включно з мотором PRV і трансмісією Renault, були йому добре знайомі за іншими автомобілями.
Обидві обставини були дуже доречними, бо сприяли бодай якомусь розв’язанню проблем із запчастинами та обслуговуванням, адже було випущено близько 9 000 екземплярів автомобіля, а його власники в такому важливому питанні, як сервіс (особливо для вельми вередливого DMC-12) після краху компанії залишилися наодинці з самим собою.
У 1985 році дві сюжетні лінії зійшлися: Вайн заснував товариство власників автомобілів DMC-12 під назвою DeLorean One, викупив частину колишнього майна Делореана — а саме великий склад компонентів у Колумбусі — і налагодив повноцінне обслуговування автомобілів і доставку запчастин поштою. У 1988 році щоб покрити потреби зростаючої клієнтської бази, він відкрив друге представництво в Х’юстоні, штат Техас. З того часу технічні проблеми власників автомобілів DeLorean були здебільшого вирішені.
Майже як у кіно
У 1995-му заповзятливий механік пішов далі і перетворив товариство DeLorean One на… компанію DeLorean Motor Company! Як стверджує сайт компанії, 1997 року Вайн придбав також і те, що залишилося від оснащення, креслень та інших документів колишньої компанії, а також права на поширення продукції та канонічний логотип «DMC». Те, що починалося як фан-клуб, перетворилося на фірмовий сервіс і ба більше — зробило можливим навіть складання нових машин, що повністю повторюють оригінал.
У 2001-2002 роках компанія побудувала новий об’єкт на північному сході Х’юстона — на 40 000 квадратних футах (близько 3 700 м²) розмістилися склад запчастин, виставковий зал, офіси, сервіс-центр, складальний майданчик і зона для зберігання 80 автомобілів. Туди на більш ніж 60 автопоїздах було перевезено весь вміст старого складу в Колумбусі, який було закрито, а в компанії почався новий період розвитку.
Практично із заснування нової DeLorean Motor Company Вайн вчинив дуже по-американськи і, загалом, вельми логічно — налагодив торгівлю «мерчем», максимально використовуючи легендарно-кіношний образ машини: книжки, плакати, подарункові сертифікати, масштабні моделі авто, одяг і взуття (спільно з Nike) із символікою DMC нині мають високу цінність серед ентузіастів, а власникам машин компанія пропонує ексклюзивні підлогові килимки, мийні комплекти, чохли на авто і ще цілу низку аксесуарів.
1 / 4
2 / 4
3 / 4
4 / 4
У 2014 році у нової DMC виник конфлікт із вдовою засновника марки — вона стверджувала, що товарний знак компанії її покійного чоловіка, як і раніше, належить родині, ніколи не був придбаний Вейном і використовується незаконно. Позов вдови було врегульовано в досудовому порядку за деяку суму грошей, яка залишилася невідомою широкому загалу. Тепер право «нової» DMC використовувати оригінальну назву, торгову марку і логотип сумніву не підлягає.
1 / 4
2 / 4
3 / 4
4 / 4
Конструкція і технологія
Навіть у США, де базується DMC, існує хибна думка, що запчастини на Делореани або занадто дорогі, або зовсім недоступні. Однак більша частина техаської бази компанії віддана саме під складські приміщення, де перебуває близько 1 982 деталей, вузлів і цілих агрегатів DMC-12, включно з кузовними панелями, елементами салону, склом, двигунами і коробками передач.
Близько 90% всіх компонентів (понад 2 800 дрібних деталей) є так званими NOS-запчастинами (New Original Parts), тобто виробленими ще за колишньої DMC, але такими, що перебувають в ідеальному стані. Решта — це так звані OEM-запчастини, тобто ті, що, як і раніше, випускаються постачальниками DMC, — свічки запалювання, компоненти системи впорскування і багато іншого. Виробництво близько 250 позицій було відновлено в пізніх 1990-х після створення нової компанії.
Конструкцію машини багато разів точково допрацьовували щодо підвищення надійності, але більшість огріхів ранніх Делореанів було пов’язано з поспішністю і недбалістю збірки, чого тепер цілком вдається уникнути. Загалом же філософія машини залишилася незмінною: «вічна» сталева рама, вкрита полімерною смолою, на яку кріпляться склопластикові панелі, посилені поліуретановою піною, а поверх них — зовнішні кузовні деталі, як і раніше, повністю позбавлені будь-якого забарвлення, оскільки виготовлені зі шліфованої неіржавіючої сталі.
А що з мотором? Оригінальний 130-сильний V6 серії PRV — це плід спільної роботи Peugeot, Renault і Volvo (звідси і назва). Він стояв під капотом маси великих французьких машин, а також шведських «валіз» 200-ї та 700-ї серій. Спочатку при складанні нових авто використовували виключно «стокові» PRV, але пізніше на відродженому DMC-12 застосовували також агрегати Cadillac Norstar з «автоматом» і різні тюнінгові варіанти обох двигунів, як атмосферні, так і турбовані. На момент написання статті розділ «Двигун, підвіска і апгрейд» на офіційному сайті пустує — що й не надто дивно, з огляду на те, що середній обсяг випуску нових Делореанів дуже невеликий, і підхід до кожного клієнта, отже, строго індивідуальний.
Клуб мандрівників у часі
Одного разу знаменитий учений Стівен Гокінг влаштував вечірку, куди запросив «гостей з майбутнього», але на неї ніхто не прийшов. Клуб володарів автомобілів DeLorean дещо більш густонаселена спільнота, але не набагато. На сьогодні DMC налічує п’ять філій: у Техасі, Іллінойсі, Вашингтоні, Флориді та Каліфорнії.
Силами цих відділень здійснюється сервіс, продаж запчастин і аксесуарів, а також складання і продаж нових автомобілів. Виробничі потужності компанії далекі від серйозних обсягів випуску — з кінця 1990-х вони дозволили випускати в середньому близько 17 машин на рік. І хоча з офіційного початку дрібносерійного складання в 2008-му робиться близько 20-30 авто щорічно, за весь час існування «нової» DMC випущено всього трохи більше 250 екземплярів DeLorean.
Компанія продає як власноруч зібрані DMC-12, так і ті, що дісталися «у спадок» або перекуплені у колишніх власників і ретельно відновлені. «Беушні» Делореани в хорошому стані обійдуться в суму від 25 000 доларів, а за зібрані спеціально для вас “з нуля” просять від 58 000 до 73 000 доларів. Зате за допомогою Гугл Карт можна абсолютно безкоштовно здійснити віртуальну екскурсію базою DMC у Х’юстоні, де розташовані офіси, виробництво, склад і музей компанії.
Зараз дорогами світу бігає кілька тисяч Делореанів — завдяки своїй міцній основі більша частина з будь-коли вироблених машин має великі шанси дістатися до доволі віддаленого майбутнього.
І вже точно не можна сказати, що автомобілі з трилогії «Назад у майбутнє», як і сам бренд DMC, безнадійно застрягли в сьогоденні, яке неминуче стає минулим. Майбутнє у марки все ж є.
Піднятий на початку 2016 року галас навколо «Делореана нового покоління» виявився фейком — компанія офіційно пояснила, що опублікована в інтернеті картинка є намальованою ще 2011 року «сучасною інтерпретацією» De Tomaso Mangusta з приліпленим до неї значком DMC і жодного стосунку до DeLorean не має. Зате з 2012 року триває розробка електричної версії DMC-12. Невідомо, коли електрокар можна буде купити. На такі запитання компанія, не ризикуючи бути незрозумілою, цілком може відповідати — у майбутньому!
