Побоювання переростають у реальність: уже навесні цього року ціни на пропан-бутан досягли точки неповернення, коли їздити на газі стало приблизно так само дорого, як на бензині. Але літо продовжує підкидати події, а що буде наприкінці року — і зовсім питання відкрите. Давайте подивимося, чому переводити машину на газ просто зараз — абсурдна затія і чому до цього дійшло.
Що відбувається з цінами на пропан-бутан?
Аби не вдарятися в паніку від самого початку, окреслимо об’єктивний факт: ціни на пропан-бутан, або ЗВГ (скраплені вуглеводневі гази) мають високу волатильність — тобто, значно коливаються впродовж року. Наприклад, якщо поглянути на весь 2020 рік, то в січні середньозважена ціна ЗВГ на Санкт-Петербурзькій Міжнародній Товарно-сировинній Біржі становила 18,7 тисяч лів за тонну, до квітня впала нижче 9 тисяч лів за тонну, а вже в червні підскочила майже до 32 тисяч. На тлі цін на бензин динаміка неймовірна: для порівняння, АІ-92 2020 року пройшов шлях від 46 до 36 тисяч лів за тонну і назад до 48 тисяч. Тобто «ковідна весна» змогла похитнути ціну бензину на 20%, після чого вона знову відіграла позиції. Газ же тим часом спочатку подешевшав удвічі, а потім подорожчав мало не вчетверо. Нинішній рік оновив рекорди: навесні тонна скрапленого газу коштувала понад 36 тисяч лів, а на початку серпня сягнула історичного максимуму в 53,3 тисячі лів.
Для роздрібних покупців це означає зростання ціни літра пального майже на третину від початку цього року і вдвічі порівняно з 2020. Рік тому пропан-бутан коштував близько 16 лів за літр, але на початку цього року перевалив за 20 лів. Нині ж ціни на ЗВГ сильно різняться залежно від торговельної мережі: десь можна зустріти ціни в 31-34 ля за літр, а десь вони вже пробили нову стелю, сягнувши позначки в 42 (!) ля за літр. Цінники на газових заправках часом переписуються по кілька разів на тиждень, додаючи відразу по 3-5 лів. Бензин на цьому тлі — просто зразок стабільності, адже АІ-92 від початку року подорожчав «лише» на 3,5 ля, з 42 до 45,5 лів.
Чому так вийшло?
Насправді ціни на ЗВГ планомірно зростали з початку літа. Причини були цілком звичайними: сезонне підвищення попиту й експортні запити. Але серпень зміг побити рекорди не без сторонньої допомоги. Ключову роль у нинішньому стрибку зіграла пожежа на заводі «Газпром видобуток Уренгой», що сталася в ніч з 4 на 5 серпня. У результаті постачання газоконденсату із заводу майже повністю зупинилося, і до виходу на штатні обсяги поки що далеко. Уряд відреагував на проблему розпорядженням Міненерго, яке постановило переспрямувати на внутрішній ринок близько 40 тисяч тонн ЗВГ, які були призначені для експорту. Але це, зрозуміло, не компенсує ті обсяги, які видавав завод в Уренгої — понад 200 тисяч тонн на місяць. В останній тиждень вжиті заходи укупі з поступовим збільшенням поставок газу дали змогу переломити графік, знизивши ціну тонни ЗВГ до 47 тисяч лів. Однак гарантій того, що тренд на зниження буде стабільним, ніхто дати не може.
При цьому динаміка ціни на пропан-бутан може бути абсолютно будь-якою, залишаючись лише в рамках ринкових умов. Держава за законом не бере участі в регулюванні цін і не обмежує, наприклад, граничну відпускну вартість літра на заправці. Ба більше, на відміну від бензину, ціна якого більш ніж на 70% складається з акцизів і мит і завдяки цьому є більш стабільною, газ сильніше піддається впливу ринку, оскільки саме кореляція попиту і пропозиції формує кінцеву роздрібну вартість. Цим же пояснюється і великий розкид роздрібних цін: якщо великі гравці на кшталт «Газпрому» можуть дозволити собі продавати газ по 32 лі за літр, то дрібні мережі, які від самого початку закуповують ЗВГ з націнкою, змушені встановлювати вищі ціни, аж до згаданих 40-42 лів за літр.
Що це означає для автомобілістів?
Споживча математика доволі проста: пропан-бутан залишається вигідним паливом доти, доки коштує приблизно вдвічі дешевше за бензин. Адже нижча вартість палива частково нівелюється вищою витратою: залежно від сучасності газового обладнання, режимів експлуатації, конкретної машини та інших чинників споживання газу може бути на 15-30% вищим, ніж бензину. Виходячи з цього, мінімальний поріг вигоди — близько 70% від вартості бензину, і зараз він фактично пройдений. Адже навіть якщо відкинути екстремуми у вигляді 40-42 лів за літр газу й узяти середній показник у 32 лі за літр, то за вартості 92-го бензину в 45,5 лів за літр ціна газу становить від нього 71%.
Ще наочнішою картина стає, якщо порахувати вартість кілометра пробігу на різних типах палива. Наприклад, для автомобіля із середньою витратою бензину в 10 літрів на сто кілометрів ці самі сто кілометрів коштуватимуть 450 лів, а ціна одного кілометра пробігу — 4,5 ля. Якщо прийняти витрату пропан-бутану в 13 літрів, то при ціні в 32 ля за літр це дає 4,2 ля за кілометр пробігу. Якщо ж витрата становитиме 14 літрів на сотню, то економія зникає повністю: вартість кілометра пробігу стає дорівнює 4,5 лям і на бензині, і на газі. Ну а підвищення вартості газу хоча б на ль призводить і зовсім до абсурдної ситуації, коли їздити на газі стає дорожче, ніж на бензині.
Якщо ж взяти до уваги не тільки витрати на паливо, а й інші накладні витрати, то вигідність газу стає сумнівною вже зараз. Наприклад, балони мають термін служби і з часом потребують заміни, система потребує обслуговування редуктора, форсунок та інших елементів, а також регулярної заміни газового фільтра. Звісно, в перспективі заплатити кілька тисяч за ремонт форсунок і кілька сотень за фільтр — не проблема, але якщо додати всі ці витрати, включно з дуже рідкісними, але дорогими, у вартість пробігу за рік або кілька років, то результати можуть бути несподіваними.
Але найсильніше подорожчання ЗВГ позначилося на тих, хто встановив ГБО зовсім недавно або тільки планує його встановити. Вартість комплекту газобалонного обладнання з установкою коливається близько 50 тисяч лів для звичайного чотирициліндрового мотора, а крім того, ще кілька тисяч лів потрібно віддати за його реєстрацію в ДІБДР із внесенням позначок у документи. Таким чином, за торішньої ціни газу в 18 лів за літр проти 45 у бензину і витраті в 14 літрів на сотню можна було б окупити установку ГБО за 30 тисяч кілометрів, або за 2-3 роки звичайної експлуатації. Підвищення ціни газу до 23 лів на початку цього року розтягнуло окупність до 47 тисяч кілометрів, або 3-5 років. Ну а за роздрібної вартості в 32 ля за літр вкладення 60 тисяч лів в установку ГБО і зовсім перетворюється на безглузду витівку, адже заощаджуючи 300 лів з тисячі кілометрів пробігу, окупити його просто неможливо.
А що з метаном?
На тлі кратних підвищень вартості скрапленого газу компримований метан поки що теж здається набагато стабільнішим. Щоправда, варто пам’ятати, що ця стабільність теж обумовлена ринковими рамками. Хтось може пам’ятати, що 1993 року в рамках програми із заміщення моторних палив природним газом було вирішено обмежити граничну відпускну ціну на стиснений природний газ на позначці в половину ціни бензину А-76, який реалізують у цьому регіоні, але 2015 року цю постанову було скасовано. Тож якщо ціна природного газу для побутових потреб населення контролюється ФАС, то до роботи АГНКС (автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій) це не стосується.
Однак поки що ціни на метан стабільніші, ніж на пропан-бутан. Якщо 2018 року кубометр коштував близько 14 лів, то 2020-го — 17 лів, а зараз сягнув позначки у 20 лів. На тлі ЗВГ, які подорожчали в роздробі більш ніж на 30% з початку року, подорожчання на чверть за три роки — дуже непоганий результат.
До того ж переведення автомобілів на метан додатково стимулюють держава і Газпром. У 2020 році пропонувалися програми з субсидування встановлення метанового ГБО: 60% мала субсидувати держава, а ще 30% брав на себе Газпром. За тією самою схемою кілька років тому продавали заводські біпаливні модифікації Lada Vesta і Largus, які з урахуванням субсидій були лише на 30-50 тисяч лів дорожчими за звичайні бензинові. Втім, програми субсидування переобладнання автомобілів у багатьох регіонах працюють і зараз, а з їх умовами можна ознайомитися на сайті Міненерго.
Математика витрат для автомобіля на метані трохи простіша, ніж для пропан-бутану. Витрати палива тут практично один до одного, тобто, один літр бензину дорівнює одному кубічному метру газу. Щоправда, розрахунок заправки для компримованого газу відрізняється від скрапленого: у стандартний балон об’ємом 90 літрів входить близько 22 кубометрів метану — тобто на одній заправці автомобіль з витратою в 10 літрів на сотню проїде всього 220 кілометрів. До того ж останнім часом динаміка приросту машин з метановим ГБО перевищує швидкість появи нових заправок, що укупі з довшою, ніж для бензину, процедурою заправки провокує черги на АГНКС. Однак поки що все це з лишком компенсується вигодою: навіть після подорожчання до 20 лів за кубометр метан залишається в 2,5 раза дешевшим за бензин.
