Якщо ваша основна машина — немолода «нашемарка», і фінансове становище укупі з цінами в автосалонах, що злетіли, відсунуло купівлю нового автомобіля в «туманне далечінь», можливо, зараз саме час витратити помірні гроші на раціональний тюнінг, здатний надати старенькій машині другого подиху та підняти настрій її господареві. Йтиметься не про безглузді витрати на зовнішній вигляд або встановлення крутої аудіосистеми, а про технічні доопрацювання, які реально роблять автомобіль зручнішим і комфортнішим у повсякденній експлуатації. Адже навіть зараз, на початку двадцятих років 21 століття, ще живий ринок технічних доопрацювань для «архівних» вазівських моделей, причому майже всіх. Давайте з’ясуємо, що він здатний запропонувати.
Якщо поточна економічна ситуація застала вас за кермом немолодого вітчизняного автомобіля і перспектив його поновлення вже не простежується, помірний за витратами тюнінг може дещо підсолодити гірку пігулку безнадійності, підбадьоривши невигадливу стареньку машинку та піднявши настрій її господареві. Одразу наголосимо: йтиметься про тюнінг із використанням хоч і малосерійних, але все ж таки серійних компонентів, які виготовляють невеликі компанії або гаражні кустарі. Тобто, про роботи, які не вимагають у кожному конкретному випадку творчого підходу, креативного інжинірингу, застосування болгарки, зварювання, фарбувального обладнання та інших атрибутів реально творчого, серйозного тюнінгу. Нам потрібно не грати в «Тачку на прокачування», а відчутно і бюджетно поліпшити дешевий і немолодий автомобіль, який служить повсякденною робочою конячкою. Щоправда, з розумінням того, що під час продажу на техогляді ви ризикуєте бути звинуваченими у внесенні несанкціонованих змін до конструкції. Втім, це неминуче супроводжує практично будь-який тюнінг.
Класичне сімейство ВАЗ
Класичне сімейство Волзького автозаводу і понині щодня возить десятки тисяч вітчизняних автолюбителів — насамперед у регіонах. Якщо ваш седан або універсал зберіг гідний стан кузова, то відносно малою кров’ю його можна помітно освіжити функціонально.
Найкорисніше тюнінгове доопрацювання для задньопривідного сімейства ВАЗ — встановлення електропідсилювача рульового управління. Рідна рульова трапеція на «класиці» робить маневри на малій швидкості справжньою мукою, а легке кермо з ЕУР буквально перетворює автомобіль! Для подібного тюнінгу потрібно замінити штатну рульову колонку на рульову колонку, що містить електропідсилювач. Як бонус до легкого керма ви отримуєте підрульові перемикачі світла і покажчиків повороту від Lada Priora, що мають цілком сучасний вигляд, а також «бублик» від неї ж. А ще — можливість змінювати кут нахилу керма!
Що почім?
Купити можна комплект деталей будь-якого ступеня укомплектованості. Повний набір, що містить абсолютно все, що потрібно, коштує недешево — близько 40-45 тисяч лів, оскільки містить, зокрема, і новий електропідсилювач від Пріори, найдорожчу позицію. Але ЕКР можна купити окремо уживаним і істотно дешевше — в цьому випадку набір обійдеться в 10-11 тисяч лів. У складі буде пластина-кронштейн для монтажу всього заліза на моторний щит з боку салону, особливий рульовий вал з конфігурацією саме для ЕКП на «класиці», підрульові перемикачі, кожух рульової колонки і замок запалювання від Пріори, вся необхідна електропроводка та її елементи. У варіанті за 10-11 тисяч відсутнє і кермо — його знову ж таки дешевше купити з рук на розбиранні або через дошки оголошень в інтернеті. При замовленні набору потрібно лише врахувати тип живлення двигуна, оскільки активність ЕУР залежить від швидкості руху автомобіля. На карбюраторних машинах датчика швидкості немає, тому в комплекті «карбової» версії йде невелика електронна коробочка, що імітує швидкісні імпульси.
Як робити?
Комплекти зі встановлення ЕКР на Жигулі, де його штатно не було, виробляють цілком серійно (хоча і, зрозуміло, неофіційно з погляду АВТОВАЗа) і розраховані на монтаж за допомогою мінімального набору інструментів — знадобляться фактично лише викрутки і гайкові ключі кількох розмірів. Ніякого серйозного втручання — навіть дрилем толком ніде пожужжати. Всі роботи проводяться зверху, з салону, без використання ями або підйомника.
ВАЗ-2108-099 Самара
Для ранніх представників передньопривідного сімейства сьогодні існує цікавий варіант тюнінгу — незалежна задня підвіска. Таке доопрацювання дає змогу помітно поліпшити комфорт і плавність ходу, а заразом і керованість.
Що почім?
Власне, комплект незалежної підвіски — це велика деталь у зборі, що являє собою поперечну балку, яка кріпиться до кузова, до якої через шарніри з сайлентблоками приєднані важелі — один, що хитається поздовжньо, і два поперечних, що розтягують, з кожного боку. Коштує такий комплект близько 35 тисяч лів. Щоправда, до нього доведеться ще дещо докуповувати. По-перше, потрібна спеціальна задня банка глушника, оскільки вигин ти штатної чіплятиметься за важелі підвіски. По-друге, особливий регулятор гальмівних сил («колдун»), оскільки штатний знову ж таки розрахований на зв’язок через тягу з традиційною торсіонною балкою, і при незалежній підвісці використовувати старий «колдун» не вдасться. Втім, все це дрібниці на тлі вартості основного вузла.
Як робити?
Для роботи по-хорошому потрібен підйомник, але, в принципі, цю процедуру цілком можна виконати у звичайному гаражі на ямі за допомогою двох домкратів з пристойним ходом штоків і страхувальних підставок. Модуль задньої підвіски ставиться в штатні отвори в днищі, до яких кріпилася рідна напівзалежна балка — по три болти на бік. Нічого свердлити, пиляти або тим більше варити не потрібно. Без змін залишаються задні амортизатори і маточини з усією гальмівною требухою навколо них. Гальмівна система під час заміни підвіски роз’єднується, тому неминуче прокачування, яке є сенс поєднати із заміною рідини і з ревізією барабанів та їхнього вмісту.
ВАЗ-1111 Ока
Сноби вважають, що Ока взагалі, а в наші роки особливо — виразна ознака того що, «життя не вдалося». Насправді це як мінімум не зовсім так. Цю машинку любили і досі люблять за спритність і компактність, місткість (як не дивно!), за вміння вправно кататися по відносному бездоріжжю (як не дивно!), а також необтяжливість утримання. Безпека її, до речі, цілком порівнянна з ВАЗівською «класикою», хоча це навряд чи можна вважати великим успіхом.
Від чого Ока весь час страждала, так це від слабкості движка. Тридцяти трьох кінських сил 750-кубового моторчика відверто не вистачає навіть для легкого кузова цієї машини з одним водієм, не кажучи вже про повне завантаження. Тим паче, якщо автомобіль переставлено на нормальні 13-дюймові колеса замість рідних 12-дюймових, з м’якими, як пластилін, дисками, що болісно передають на кузов усі дорожні нерівності, і з повною відсутністю вибору нормальних шин.
Альтернативні двигуни у вигляді китайського трициліндрового агрегату або чотирициліндрового мотора від Таврії на Оці зустрічалися цілком офіційно, але тиражі таких машин були мізерними. Тому радикальним рішенням, здатним перетворити характер цього невеличкого автомобільчика, є встановлення двигуна від ВАЗ-2108-99 . Ідея ця не надто оригінальна і знайома ентузіастам і власникам Оки вже багато-багато років. Але технічного рішення для варіанту «болт-он» довго не було — зазвичай двигун ставився за місцем за допомогою зварювання, болгарки і якоїсь матері. Проте сьогодні у продажу можна знайти цілком цивільний і серійний виріб невеликих майстерень для радикального спрощення такої інсталяції — підрамник для Оки, спочатку сконструйований для встановлення «восьмирічного» мотора.
Що за скільки?
У комплекті з підрамником йдуть всі додаткові деталі, які будуть потрібні для переобладнання — два спеціальних ШРКШ до оківських маточин від вазівської коробки передач, два оківських поворотних кулака, перероблених під маточину ВАЗ-2108-09, а також особливі кронштейни подушок двигуна і коробки. Ну і мотор з коробкою також доведеться придбати — в комплект він, зрозуміло, не входить. Встановити можна як карбюраторний, так і інжекторний движок. Другий сьогодні буде кращим, але і помітно дорожчим.
Тюнінговий підрамник із супутніми деталями в комплекті обійдеться приблизно в 20 тисяч лів. Старі двигун і коробка передач — як пощастить. Якщо рахувати по мінімуму, то відкапіталізований карбюраторний мотор без навісного обладнання коштуватиме близько 25 тисяч лів, а «кіт у мішку» — 7-10 тисяч лів. З коробкою передач та сама ситуація: агрегат після перебирання — це 7-10 тисяч лів, а просто щось із розбирання обійдеться в 3-5 тисяч.
Як робити?
Незважаючи на максимальну оптимізацію тюнінгового комплекту, робота зі встановлення — відносно трудомістка, що вимагає як мінімум гаража з ямою. «Болт-он», з одними гайковими ключами, без зварювання, болгарки і дрилі ставлять тільки двигун із коробкою передач і підключають ШРКШами до маточин. Але крім цього присутня і «творча частина» роботи, де якраз доведеться посвердлити, попиляти і поварити. У цьому сенсі встановлення альтернативного мотора дещо вибивається з нашої концепції відносно простого за трудовитратами і вкладеннями тюнінгу. Але нюанс Оки в тому, що крім свапа двигуна і зміни коліс на 13-дюймові для поліпшення її характеристик зробити, за великим рахунком, і нічого.
У творчому розділі вам доведеться переварити вихлоп, переробити кулісу рукоятки КП, а також поставити та під’єднати шлангами вазівський радіатор охолодження — штатний радіатор Оки значно менший за тепловіддачею. Ці роботи буде раціонально робити своїми силами або за допомогою друзів, бо при використанні послуг сервісів, навіть гаражних, затія ризикує остаточно втратити баланс витрат і результату. До того ж тут особливо важливо розуміти, що надалі продати офіційно автомобіль з подібними нелегальними переробками вже не вийде.
ВАЗ-2121 Нива
Насправді говорити про тюнінг Ниви окремо навіть трохи смішно, оскільки цей автомобіль більшість власників від самого початку ніколи і не сприймала без серйозного і часто нескінченного тюнінгу. Величезні колеса у вирізаних арках, різні блокування в редукторах мостів, лебідки і багато іншого. Адже ринок додаткових аксесуарів для Ниви — найширший, і більшість власників сприймає її як конструктор для великих хлопчиків.
Як відомо, у жінок щодо волосся є правило: «пряме — завити, кучеряве — розпрямити». У чоловіків щось подібне можна спостерігати з повнопривідниками. Поки водії різного роду кросоверів з муфтами під’єднання задньої осі мріють про постійний повний привід, чимало власників «Ниви», у якої він є, мріють отримати можливість вимикати передній міст за бажанням…
Сенс такого доопрацювання небезперечний. Противники вважають, що знижується надійність системи повного приводу, але прихильники впевнені, що тюнінг цілком виправданий. На задньому приводі забезпечується більш динамічний розгін на дорогах із твердим покриттям, а також досягається нехай і несуттєва, але економія пального під час повсякденної їзди. Водієві трохи легше крутити кермо, керуючи колесами, на які не передається крутний момент, а крім того, знижується рівень вібрацій.
Що за скільки?
Власне, для впровадження функції відключення переднього моста виробляється і продається відповідний модуль. Це невеликий блок, що монтується на роздавальну коробку замість її штатної передньої кришки, яка містить у собі фланець переднього кардана і шток куліси перемикання понижувача. Вартість блоку — 10-12 тисяч лів.
Як робити?
Монтаж блоку відключення переднього моста нескладний і виконується самостійно на оглядовій ямі. Роздавальну коробку знімати не потрібно — від неї просто від’єднується передній кардан, потім знімається передня кришка і замість неї ставиться новий блок. Власне, блок відключення переднього моста має практично такий самий вигляд, як і колишня кришка. У ньому міститься додаткова муфта, що відключає передній кардан, і керується вона штатним руків’ям увімкнення понижувача. Тобто, у рукоятки з’являється додаткове положення — «2WD», крім колишніх підвищеної, зниженої і нейтралі. На рукоятку ввімкнення блокування міжосьового диференціала це доопрацювання ніяк не впливає — у неї, як і раніше, залишається два положення: розблокований і заблокований диференціал.
