Якщо перша «шістка» була свіжа і разом зі зміною модельних індексів пропонувала своїм покупцям справжній «зум-зум», то героїня сьогоднішньої рики, помітно подорослішавши, перестала дарувати стільки емоцій (часто полярних). І нехай у неї якість металу і ЛФП, як і раніше, не дотягувала до європейських конкурентів, у «шістки» цього покоління не даремно є ціла армія прихильників: критичних проблем у машини немає, мотори і коробки в основному вдалі, а невеликі дрібні недоліки вирішуються порівняно просто.
Е кономія на пластикових елементах оперення, скрипучий і відверто дешевий салон, слабка бічна оббивка сидінь, датчики тиску, що глючать, і проблеми з проводкою, які часто виникали через жахливу якість передньої і задньої оптики, у випадку зі справжнім «японцем» (друге покоління — як і раніше, чистокровна остров’янка), звісно ж, є скоріше невеликими неприємностями, на відміну від старих «ламаючих німецьких відер». Тож істотний недолік у Mazda 6 другого покоління тільки один: їхні попередні власники, які часто свої машини не берегли. Мовляв, вона все стерпить. Як же вони помилялися…
Що і як шукаємо?
Якихось обмежень у виборі певних моторів і коробок передач немає. Єдине, чого не варто купувати — це машини з дизельними моторами RF7J об’ємом 2 літри і R2BF/R2AA об’ємом 2,2 л. По-перше, їх потім дуже важко продати, а по-друге, їх дуже важко знайти, і вибір часто доводиться робити з поганого і дуже поганого екземпляра. По-третє, дизельні мотори до пробігу за 200 тисяч обов’язково потребуватимуть досить дорогого обслуговування (це ж Common Rail, без цього нікуди). Ну а по-четверте, просто подумайте: що може дати вам дизельна Мазда за того, що бензинові мотори тут дуже хороші?
Їх всього три: 1,8-літровий L813, 2,0-літровий LF17 і 2,5-літровий L5-VE. І всі вони за належного догляду радують стабільно високим ресурсом. Триста тисяч для них — не стеля, а за умови дбайливого догляду вони пройдуть і всі п’ятсот. До речі, дбайливий догляд охоплює і своєчасне регулювання клапанів — гідрокомпенсаторів на цих моторах немає.
Коробки передач теж цілком надійні, причому і механічні, і автоматичні. Щоправда, з мотором об’ємом 2,5 л АКП потребуватиме ремонту трохи раніше, ніж з менш об’ємними. Але тут винен насамперед водій, який любить «валити на всі бабки», і недостатньо часта заміна масла. Зазвичай до ремонту гідротрансформатора із заміною накладок автомати проїжджають тисяч 120-130, а якщо бути акуратним і вчасно обслуговувати коробку, можна протягнути і довше.
У механічної коробки проблема одна: слабкі синхронізатори першої та другої передач.
Деякі інші особливості цієї Мазди ми розглянемо під час пошуку машини.
Окремо хочеться сказати, що деякі власники «шісток» навіть не маючи на кришці багажника заповітних трьох літер — друге і наступні покоління обділені модифікацією MPS — плутали свої автомобілі з Ламборгіні. Не варто купувати наглухо тоновану машину з наклейками про Nordschleife, картинками всього Нюрбургринга та іншими зображеннями перегонового спрямування, з позаштатним ксеноном, обвісом і з дисками, обмотаними ізоляційною стрічкою. Такі машини найчастіше вже доживають свій вік, і молоді медики на них вивчають особливості дихання Чейна-Стокса. Від спорту в цій Мазді тільки дуже жорстка позаштатна підвіска і нічого більше.
Що ж, давайте зателефонуємо за деякими оголошеннями і знайдемо собі хорошу «шістку»!
Нічого цілого…
Почнемо з найдемократичнішої пропозиції: 400 тисяч за машину 2008 року з мотором 1,8 л і механічною коробкою передач. Заявлений пробіг — 150 тисяч кілометрів.
Одразу бачимо привід для торгу: розбита ліва «протитуманка».
Але це тільки початок. Чи не здається вам, що машину фарбували валиком? Або навіть пензликом.
1 / 2
2 / 2
Можна, звісно, подумати, що її терли наждачкою, але це не так. Вона вся перефарбована, причому ось так похабно.
Для довідки: нормальна товщина ЛФП на цій машині — 75-90 мкм, а 120 — це вже другий шар.
Втім, шпаклівки на машині немає. Зате іржа є навіть під двома шарами фарби.
Про те, що ремонтували машину варвари, говорять ще кілька ознак. По-перше, вони навіть полінувалися зняти або заклеїти малярським скотчем фари.
По-друге, накладку на поріг «пришурупили» звичайним саморізом. Щоб на століття.
По-третє, вони взагалі не морочилися зі встановленням пластику. Як вийшло — так і вийшло.
1 / 2
2 / 2
Ну і, нарешті, останнє — зазори вийшли нерівними.
1 / 2
2 / 2
Одним словом, нічого цілого тут я не знайшов. До всього заліза доклали руки ці горе-майстри. Хоча, може, і не руки. Руками зазвичай виходить краще.
Тепер ще раз дивимося на ліву фару. Вона теж не рідна.
Після цього вже не дивно, що машину розбирали — знімали крила і капот.
1 / 2
2 / 2
Після побаченого стан обода керма машини з пробігом 150 тисяч кілометрів уже не дивує. Хоча треба визнати, що в іншому салон зберігся непогано.
Якщо чесно, на цьому огляд можна закінчувати. Це вже не машина, а її загримований труп. Давайте шукати щось інше.
Для правильних пацанів
А ось ця машина цікава не тільки ціною в 450 тисяч, а й комплектацією: 2,5 л, АКП… Щоправда, дивно, що у машини 2008 року лише 140 тисяч пробігу.
На око недоліків не так вже й багато: розбитий задній ліхтар та пара жучків.
1 / 4
2 / 4
3 / 4
4 / 4
Але варто тільки взяти в руки товщиномір…
1 / 2
2 / 2
Не перефарбованим тут виявився тільки дах. Добре, що стійки кузова теж у рідній фарбі — били часто, але не сильно.
Щоправда, цю машину теж розбирали і збирали не надто якісно. І зазори тут також видають не найвищий рівень майстрів.
Салон має непоганий вигляд. Настільки, що можна повірити в істинність пробігу.
Обід керма, кнопки на ньому і на панелі, важелі селектора АКП і стоянкового гальма — все виглядає відмінно.
Недолік тільки один — через «вбитість» кузова цю машину не можуть продати так довго, що у неї сів акумулятор. І запустити мотор ми не змогли. Це вже просто несерйозно. Мабуть, 400-450 тисяч лів — це не та сума, за яку можна купити хорошу «шістку». Напевно, варто подивитися що-небудь дорожче.
Беремо! Але після торгу…
Третя машина коштує трохи дорожче бюджету — 620 тисяч. Зате у машини один власник, порівняно свіжий 2011 рік випуску і пробіг у 150 тисяч кілометрів. А ще — дволітровий мотор і АКП.
Ця машина — просто якесь диво, яке зустрічається в житті один раз. Вона в рідній фарбі і не іржава. Питань немає ні до салону, ні до мотора. Щоправда, «шкіра» на кермі і селекторі АКП у Мазди не найвищої якості, тож деякі сліди зносу за такого пробігу неминучі.
1 / 3
2 / 3
3 / 3
До машини причепитися дуже важко. Може, спробувати покататися? І ось тут спрацьовує одне важливе правило від Капітана Очевидність: перед покупкою завжди потрібно проїхати на машині за кермом! Поки я сидів поруч із продавцем, тільки радів: хороша динаміка, жодного стороннього звуку. Але за кермом одразу відчувається: машину сильно тягне вправо. Та й кермо вправо крутиться помітно легше, ніж вліво. Чому? Це — одна з «болячок» цієї Мазди. Тут стоїть електропідсилювач керма. І у нього доволі слабкий датчик положення «бублика». Точніше, втулка цього датчика. Вона з часом зношується, а іноді навіть тріскається. І машина починає «плутатися» в траєкторії. Невелике відведення в бік іноді вдається «вилікувати» калібруванням датчика (якщо знайдеться грамотний фахівець), але в більшості випадків це допомагає ненадовго.
У не дуже хороших сервісах чомусь пропонують міняти рульову рейку в зборі. Цього робити не треба: рейка коштує дорого, а вирішити проблему можна набагато простіше. Потрібно купити ремкомплект, в якому цей датчик є. Окремо втулку купити не можна, та й міняти її було б проблематично. Ремкомплект коштує тисяч 8-10, а рейка — від 50 тисяч.
Іноді втулку намагаються реанімувати, що-небудь в неї підкладаючи. Виходить зазвичай так собі.
Загалом, тут є дуже хороший привід для торгу. Привід очевидний, так що все досить аргументовано.
Якщо вдасться скинути тисяч 15 — буде добре. Хоча, якщо чесно, більшість «шостих» Мазд уже давно або перефарбовані, або починають іржавіти. Тож знайти машину в такому стані навіть із не зовсім справною рейкою — це дуже велика удача. І я б не радив її втрачати.
Не пробігом єдиним
Цього разу з 3 оглянутих автомобілів у двох пробіг скручений абсолютно відверто. На жаль, це типова ситуація з «шісткою». Ось і машину, про яку я хочу розповісти, не оминула ця «недуга».
Зазвичай ми уникаємо це покоління для купівлі, оскільки з 10 оглянутих авто у 9 обов’язково виявляються проблеми з численними слідами ДТП і поганим станом агрегатів, а в того, що залишилося, — юридичні проблеми. Однак у рамках спільних проектів з великими автомобільними виданнями ми іноді шукаємо автомобілі за завданням партії. Після двотижневих безуспішних пошуків було знайдено «шістку» в прийнятному стані, а з урахуванням того, що показання одометра брехали приблизно вдвічі, — так взагалі діамант.
Судіть самі: на одометрі машини 2011 року в найбільш ходовій модифікації з мотором 2,0 і автоматом значилося 115 тисяч кілометрів, хоча насправді вона пройшла понад 200 тисяч. Про що красномовно свідчить стан боковини водійського сидіння
Натомість у «шістки» з двома власниками за ПТС пофарбовано лише капот, є вм’ятина на правих передніх дверцятах і необхідно замінити передню маточину. В іншому машина не мала жодних дефектів і була продана в Краснодарі за 675 тисяч (за цінами 2018 року)
