Поставте собі просте запитання: ви знайомі з можливостями мультимедіа-системи, встановленої у вашому автомобілі? Перш ніж упевнено відповісти «так», пробіжіться ще раз пунктами, підпунктами і під-підпунктами меню, зазирніть в усі потаємні куточки і переконайтеся, що вам і справді відомо все, чим може похвалитися електроніка. Тим часом десяток-другий років тому її можливості були значно скромнішими — давайте разом подивимося, чого навчилися мультимедійні системи за роки еволюції і яких нових особливостей вони набули.
Розширення функціональності та технічний прогрес автомобільних розважальних систем йшли практично пліч-о-пліч із розвитком споживчої електроніки: поступово всі передові досягнення, якими хизувалися домашні та портативні гаджети, з’являлися і в автомобільному сегменті. Зрозуміло, щось застарівало, втрачало актуальність і виходило з повсякденного життя — і з автомобільного теж. Однак у деяких аспектах автомобільна цифрова електроніка виявилася куди більш консервативною, ніж побутова.
Згадати, що вміли медіацентри минулого, нам допоможе пам’ять, а для ілюстрації сучасних можливостей ми візьмемо один із тестових автомобілів, що опинився під рукою — Lexus LX 570. Ми, до речі, переконаємося, що це вельми оптимальний варіант: так, є і більш просунуті мультимедіа-системи на кшталт такої в Tesla . Але, по-перше, вони ще не стали масовими, а по-друге, це все ж таки речі іншого штибу: управління всіма системами автомобіля, віддане на відкуп одному сенсорному екрану, дає інший користувацький досвід і залишає за бортом частину особливостей, характерних для левової частки нинішніх автомобілів. Тож поки що залишимо екземпляри з величезними самотніми тачскрінами осторонь і подивимося, який вигляд має цифрове життя сучасного автомобіліста.
Аудіоформати та аудіоносії
Будь-який водій на запитання «Для чого потрібна автомобільна мультимедіа-система?» у 95% випадків відповість «Для відтворення музики» — і матиме рацію. Суть перших «магнітол», загалом, зводилася до того, щоб дати змогу водієві додатково скрасити дорожній побут улюбленими мелодіями. Технології відповідали часу, і ранні автомобільні аудіосистеми, що давали змогу слухати власну музику, а не тільки радіо, мали касетні приводи. Аудіокасета як найкомпактніший і найзручніший носій на деякий час стала безальтернативним способом побудови персональної фонотеки — а заразом і доволі статусною річчю: касетні програвачі були присутніми в списку оснащення автомобілів представницького класу — кажучи про той самий Lexus, можна згадати фірмову аудіосистему Nakamichi з приводом для аудіокасет, яка увінчувала центральну консоль їхнього першого люкс-седана LS 400.
З плином часу касети перестали бути найзручнішим і найпрогресивнішим носієм — їх повсюдно витіснили компакт-диски. В автомобільній сфері це означало щонайменше підвищення зручності використання: трохи менше зайнятого місця в бардачку, краща якість звуку і відсутність проблем з механічними частинами носія. Диски дали більше свободи і щодо «зміни репертуару»: такий пристрій, як CD-чейнджер, у який можна разом зарядити шість дисків і вибрати для відтворення будь-який, не витягуючи його, помітно полегшив життя меломанам.
Сьогоднішні користувачі вже сприймають компакт-диски як архаїзм — проте слот під звичний кругляш, як і раніше, залишається в переважній більшості штатних головних пристроїв. Є такий і в LX 570: проріз із кнопкою вивантаження розташувався одразу під дефлекторами кліматичної системи. Однак у сучасних системах акценти все ж змістилися в бік більш «просунутих» методів прослуховування музики.
Технології останніх років — USB і Bluetooth: саме вони ґрунтовно зайняли лідируючі позиції за популярністю серед автовласників. Перший очікувано прийшов в автомобіль зі світу персональних комп’ютерів: коли музику стало простіше скопіювати на USB-носій, аніж «нарізати» на CD, диски втратили популярність у користувачів ПК — ну а як у такому разі відтворити її, як не через той самий USB-роз’єм? Логіка спрацювала: знайомий порт став обов’язковим атрибутом автомобільного медіацентру. У нашому позашляховику він захований за декоративною лакованою шторкою: коли носія в роз’ємі немає, його можна прикрити в ім’я чистоти стилю і контактів, а за необхідності відкинути декоративну кришку вгору.
Bluetooth — технологія ще більш зручна з погляду мінімізації числа фізичних елементів, яких тут просто немає. Будь-який сучасний смартфон, під’єднаний до штатної мультимедіа, стає програвачем — зручність у всій красі. Для повноти списку варто згадати серед роз’ємів і 3,5-міліметровий AUX-вхід, який є гідною альтернативою USB в плані відтворення музики зі смартфона (в LX 570 він сховався там же, де і USB).
Розглянувши фізичні носії, згадаємо і про аудіоформати, які прийшли в автомобільні магнітоли разом із цифровими носіями. CD-формат аудіозаписів досить швидко поступився місцем зручнішому і звичнішому в повсякденному житті MP3, який буквально окупував сферу цифрової музики. Останніми роками намітився тренд на задоволення вузьких аудіофільських кіл автовласників: у продажу з’явилися головні пристрої, які вміють відтворювати музику в lossle s s-форматах. Ми навіть проводили порівняльне тестування їх зі штатною мультимедіа-системою , але поки що головним питанням популяризації lossless в автомобільному середовищі є те, що самі автовиробники не вважають цю «фішку» такою вже й важливою і не приділяють їй достатньої уваги.
Частково питання вирішується саме собою з впровадженням головних пристроїв, що працюють на операційній системі Android, чия функціональність може дозволити відтворення практично всіх відомих нині аудіоформатів, але загалом це — далеко не те, що всерйоз хвилює автовиробників. До речі, згадавши про Android, варто сказати і про синхронізацію штатних мультимедіа-систем зі смартфонами за допомогою свіжих технологій Apple CarPlay і Android Auto , які цілком можуть стати новим трендом. Щоправда, в тестовому LX 570, як і в більшості інших автомобілів, це поки що питання прийдешніх оновлень.
Навігація
Навігація — це друга за значимістю функція, що забезпечується сучасною мультимедіа-системою. Якщо ви думаєте, що раніше думали інакше, то помиляєтеся: перші автомобільні навігаційні пристрої датуються ще тридцятими роками минулого століття! Там, щоправда, не йшлося не те що про супутники й екрани, а навіть про якусь електроніку: паперова карта дороги у вигляді рулону перемотувалася з однієї котушки на іншу. У вісімдесятих-дев’яностих з’явилися вже електронні пристрої — вони, щоправда, теж були доволі примітивними, але монохромний екран уже давав змогу зрозуміти, куди рухається автомобіль, і що треба зробити, щоб досягти бажаної точки на карті.
Сьогоднішні технології принесли величезні можливості, але разом з тим і різнорідність. Навігаційні системи стали створювати багато хто — в результаті в іменах на кшталт Navitel, TomTom, Garmin , Here Maps і безлічі інших не дивно і заплутатися. Проте, не варто нарікати на прогрес — будь-яка із сучасних навігаційних систем не дасть вам заблукати за умови наявності карт для потрібної місцевості. У розглянутому Lexus LX 570 навігація штатна — вона хизується назвою Lexus Premium і дає змогу помилуватися маршрутом у 3D. Крім того, вона пропонує функцію поділу екрана, коли одна його частина зайнята картою маршруту, а інша відображає якусь додаткову інформацію.
Пристрої введення
Здавалося б, цей пункт можна було б і виключити через очевидність складових: ну які пристрої введення, окрім кнопок, у нас є, якщо ми домовилися виключити з поля зору сенсорний екран? Але ж ні: методи роботи користувача з автомобільним медіацентром теж є об’єктом пильної уваги з боку інженерів. І навіть незважаючи на те, що кнопки справді є одним із ключових елементів управління, свої хитрощі є і тут.
Для ілюстрації того, про що ми говоримо, LX 570 — прекрасний приклад: кнопки на центральній консолі беруть участь в управлінні мультимедійною системою мінімально, а першу скрипку тут відіграє «подіум» з джойстиком системи Remote Touch. На цьому шкіряному постаменті розташувалися і кнопки, і сам джойстик — за допомогою нього здійснюється навігація по меню мультимедіа-системи. Ця розробка Lexus стоїть у низці подібних систем, що розробляються автовиробниками для своїх машин: у BMW це iDrive з шайбою, що крутиться, у Mercedes-Benz — Comand Online , у Audi — MMI . Ба більше, з плином часу технології, доступні раніше лише для автомобілів преміум-сегмента, адаптуються і для менш дорогих машин: так, наприклад, система SYNC від Ford вже має функцію голосового управління.
