Взагалі-то у світі є кілька приємних, милих і непотрібних занять, зокрема дивитися, як тече вода, як горить вогонь, як депутати ухвалюють закони і як люди вбивають одне одного на форумах в ім’я визначення найкращої коробки передач.
Ефект дріжджів
Зазвичай це оголошення на форумі в стилі «шукаю автомобіль, коробка що порекомендуєте». Після того як автору тільки ледачий не вкаже місце в місцевій фінансово-харчовій піраміді, порадивши йому терміново закупити елітного алкоголю на зазначену суму, обов’язково знайдеться розумник, який у коментарях почне просувати свої ідеї стосовно того, чому автор має купити авто з ІНШОЮ КОРОБКОЮ. «І все загорніть. »
Битва за секунди
Першими на вереск зазвичай зриваються люди, які цілком серйозно вважають, що можуть перемикати передачі швидше за автоматичну коробку передач. Дивуюся, чому гурт «Арія» досі не придумав гімн «механіці» — це дуже по-чоловічому — і про свободу, повну контролю над «залізним конем». Особливо пишаються вмінням їздити на «механіці» чомусь дівчатка, мабуть, такий спеціальний фемінізм.
Це процес: від моменту усвідомлення необхідності ввімкнути передачу до повного зчеплення з шестернею. Дві секунди за умови феноменальної реакції та десятиліть тренування. Нагадайте мені, коли автоматична трансмісія подолала такий поріг швидкості зміни передачі? Думаю, що Мерилін Монро тоді ще була жива.
Але рано радіти, дорогі адепти двох педалей. У прихильників автоматизації достатньо своїх проблем. Головна з них проста до безглуздості — виробник автомобіля загалом і коробки передач зокрема нерідко обмежує водія у виборі передачі. На старих машинах з «ручкою» можна було цілком на високих швидкостях використовувати другу передачу — для гальмування двигуном, для завантаження передньої осі автомобіля, для різкого прискорення, та просто так, нарешті! А на автоматичній коробці бюджетного покрою перемикання з умовної четвертої на другу, яка раптово знадобилася, відбувається не так швидко, як хотілося б, а деякі виробники, не будемо відверто вказувати на них пальцем, і зовсім забороняють нам вмикати передачі на наш вибір, довіряючи алгоритміку програмістам. А то й маркетологам.
Особливості автомобільного велосипедобудування
Так, теж цікавий міф про те, що тільки на «механіці» можна виїхати враскачку. Нічого подібного, на більшості «автоматів» теж можна, просто треба дещо завчасно користуватися селектором.
Сучасний виробник автомобілів пішов у маразмі ще далі любителів танцювати на педалях. Деякі машини комплектуються системою підбору оптимальних обертів для вмикання передачі. Той самий «автомат», тільки є три педалі, і ти начебто як сам хазяїн ситуації: весь такий на милицях із допоміжних технологій, але…
Ах так, гальмування. Під час гальмування треба використовувати три педалі, а ноги всього дві. Для того, щоб із літер Д-В-Е скласти слово ТРИ є славний прийом heel-to-toe або, у вітчизняній традиції, «п’ята-носок». Суть його полягає в тому, що права нога одночасно використовується для гальмування і підгазування, тоді ввімкнення передачі відбувається за допустимих обертів, зчеплення і коробка мають шанс на довголіття, бла-бла-бла.
Але тут є два контраргументи. По-перше, автоматична коробка загалом зробить це за нас краще, і багато в чому тому у багатьох АКПП ввімкнення знижених передач навіть у ручному режимі відбувається, як не дивно, автоматично, вже якщо ми самі цього не робимо.
По-друге, найкраща механічна коробка для швидкого послідовного перемикання передач — кулачкова секвентальна коробка передач із прямозубими шестернями. Звуки солодких пісень бормашини по всьому салону автомобіля вам забезпечені, кожне перемикання передачі супроводжуватиметься гуркотом і скреготом, ви будете, як мотоциклісти, розрізняти оберти двигуна з точністю до сотні, але перемикатися зможете так швидко, що навіть складете конкуренцію багатьом автоматичним трансмісіям. І, якщо ви живете в обнімку з палезабивною машиною, вас збентежить тільки ціна в десять-двадцять тисяч євро та сервісний інтервал у кращому разі у дві тисячі бойових кілометрів.
