Напередодні відкриття нового мотосезону чимало автомобілістів, велосипедистів і пішоходів замислюються: а чи не наступити на горло всім забобонам, чи не закрити очі на недоліки і чи не сісти на маленький скутер? Благо вибір зараз практично безмежний, а китайські апарати можна купити за ціною середньорівневого велосипеда.
Малокубатурні скутери, як і раніше, поки що не обтяжені страховкою, податком, техоглядом, реєстрацією та іншими обов’язковими атрибутами «справжньої» техніки, а права якоїсь категорії є у кожного автомобіліста, та й отримання категорії М для «безправних» не здається нездійсненним завданням. На вигляд все ідеально — сів і поїхав, насолоджуючись свіжим вітром в обличчя і «прошиваючи» затори. Чи так все гладко? Зараз розсудимо. Зазначимо, що міркувати будемо на прикладі китайського скутера, не найдешевшого, але й не найдорожчого.
Купівля і перші радощі
Насправді, розбити скарбничку, відмовитися від двох бізнес-ланчів і шоколадки і поїхати, нарешті, за жаданою моделлю до найближчого «авторизованого дилера» — завдання, загалом-то, і справді нескладне. Ціни на скутери з Піднебесної залишаються найдешевшими пропозиціями на ринку, конкуруючи не тільки з уживаними «японцями», а й навіть (побічно, зрозуміло) з велосипедами.
Модель з непоганим зовнішнім виглядом, варіатором і навіть сигналізацією з автозапуском можна придбати за 30-50 тисяч лів. А замінник мопедів з минулого, що носить збірне ім’я «Альфа», на великих колесах і з механічною КПП коштує і того менше. У цьому відношенні придбання транспортного засобу, здатного цілодобово доставити вас у будь-яку точку земної кулі (ну гаразд, хоча б міста), що усуває залежність від розкладу автобусів, часу доби, розцінок на таксі і фізичних можливостей ваших ніг, однозначно є позитивною ідеєю.
Єдина залежність, яка, як і раніше, залишається з вами, та ще й зведена в квадрат — це залежність від погодних умов. Однак, якщо підійти до справи з розумом, то шолом, пристойний дощовик і рукавички значно спрощують життя і роблять вас значно стійкішими до примх навколишнього середовища.
Отже, скутер куплено. Якщо продавець хоч трохи обтяжений совістю і здоровим глуздом, він обов’язково запропонує вам придбати шолом, благо вибір захисту від тих же китайських мануфактур не менш широкий, ніж вибір техніки. Шолом теж порадує вас низькою ціною і дасть хоч якийсь захист від зовнішніх ушкоджень: не Arai, але все краще, ніж зовсім без нього.
На скутері, та ще й у шоломі, ви вже відчуваєте себе справжнім мотоциклістом. А безпосередньо після купівлі плюси тільки накопичуються: на відміну від новоспеченого автовласника, який перший день після купівлі змушений провести в важких чергах, збираючи й віддаючи купи паперів і викладаючи такі самі купи купюр за номери, реєстрацію, страховку та техогляд, ви просто кладете в підсідельний відділ (із вигуком «Ого, та тут ще й підсідельний відділ є!») договір купівлі-продажу й вирушаєте в неспішний круїз вулицями міста.
Як їде, скільки їсть?
Опустивши незначні турботи на кшталт обкатки і бажаної протяжки всіх різьбових з’єднань, звернемося до досвіду використання нового «сталевого поні». Скутер продовжує радувати витратою пального та експлуатаційними витратами. Споживання бензину в 2-3 літри на сотню дає змогу заправлятися на 150-200 лів раз на два тижні, за умови, що місце роботи, куди ви їздите, розташоване в межах п’яти кілометрів від дому.
Перша заміна оливи також викликає маленьку внутрішню радість — близько 500 лів за літрову баночку брендової синтетики, з якої до того ж ще близько 200-300 мілілітрів залишається на долив за потреби. А ще повітряний фільтр, мастило в редуктор і свічка — ось, загалом-то, максимум, який можна поміняти під час стандартного обслуговування, і все це з лишком укладається у вартість п’ятилітрової каністри оливи для машини!
«Ось це — реальна економія», — думаєте ви, і виявляєтеся цілком праві, адже вартість пересування виходить навіть нижчою, ніж на громадському транспорті! Але ж, крім уже згаданої можливості цілодобового незалежного пересування, ще є і можливість з’їздити до супермаркету за покупками — об’єм підсідельної місткості (у народі — «унітазу») дає змогу вмістити в нього пакет із продуктами приблизно на тиждень (для однієї людини). Чи це не щастя?
Говорячи про моторизовану двоколісну техніку, просто не можна не згадати про те, як приємно покататися теплим літнім днем якоюсь вільною магістраллю, насолоджуючись, як ми вже писали у вступі, свіжим вітром в обличчя та насолоджуючись тим відчуттям від керування, яке не може подарувати жоден чотириколісний транспортний засіб.
Легкий нахил тулуба — і скутер слухняно ковзає в позначену вами сторону. Викрутив ручку — і… нічого не відбувається, адже під вами 3-5 кінських сил, та ще й варіатор. Але ні, якщо частіше поглядати на спідометр, можна помітити, як швидкість повільно, але вірно повзе вгору, до позначки 50, 60, а, якщо вітер дме в спину, то і 70-80 кілометрів на годину.
Але навіть така швидкість вже цілком достатня для отримання того задоволення, для якого і купують мотоцикли. І нехай у вас поки що всього п’ятдесятикубовий «малоросток», повозивши вас сезон-другий і давши безцінний досвід володіння та управління, він дуже навіть може спонукати вас до купівлі серйознішого максіскутера або мотоцикла. А якщо ви ставитеся навіть до такої техніки початкового рівня доволі серйозно і не катаєтеся на ній за другою пляшкою до сусіднього кіоску в мотосланцях, мотокепці, мотомайці та мотошортах, а використовуєте її гідно, пересуваючись хоча б у шоломі, черепасі та рукавичках, то шанси «захворіти на мотоциклізм» зростають у рази. І ми не можемо сказати, що це погано. Це здорово.
Ложки дьогтю в банці меду
Але насправді не все так гладко. Усі плюси, звісно, ніхто не скасовував, але в процесі експлуатації спливають і мінуси, які неабияк псують життя, а в перспективі можуть зіпсувати навіть здоров’я. Як то кажуть, «не страху заради, а користі для» позначимо основні недоліки користування маленьким скутером у місті.
Насамперед, виїхавши на дорогу, якою ви щодня їздите на роботу, ви раптово виявляєте, що вона ще більш неідеальна, ніж ви думали раніше. Ні, всі купини, ями і вибоїни залишилися ті самі — техніка змінилася. Це вже не машина або автобус з великими широкими колесами, потужними пружинами і амортизаторами і пристойною масою. Це всього лише китайський скутер з не найкращими амортизаторами, які добре працюють тільки на розтиснення (коли вилка «стріляє» до удару після стрибка на купині), неоптимальними пружинами і вузенькими маленькими коліщатками.
Мокра або запилена дорога посилює всі перераховані вище проблеми в рази, змушуючи часом проявляти дива контролю, самоконтролю та еквілібристики. А такі «міські дрібниці», як відкриті люки або глибокі ями взагалі можуть стати фатальними для вашого скутера і не менш неприємними — для вас. Тому дорогу доводиться обирати з особливою ретельністю, запам’ятовувати всі перешкоди, наче на змаганнях, щоб щодня перевіряти себе в мистецтві дотримання ПДР і дорожньої ситуації в умовах руху пересіченою місцевістю.
Іншою неприємною обставиною стає запас потужності, сконцентрований у ручці газу, а точніше, його відсутність. Як ми вже зазначали, навіть якщо «відкрутити» до упору, результатом буде лише більш старанне і надривне гарчання маленького двигуна, збільшена витрата і… все. Прискорення після 40 кілометрів на годину відсутнє як клас, точніше, воно є, але воно настільки повільне і мляве, що намагатися реагувати за його допомогою на дорожню ситуацію, що змінюється, — це як намагатися проткнути вареною макарониною горобця, що пролітає повз: поки дійсне становище об’єкта зрівняється з бажаним, усе встигне помінятися рази чотири, якщо не більше.
Загалом, ваша доля на жвавій багатосмуговій дорозі — тихенько торохтіти вздовж бордюру, одним оком безперервно поглядаючи в дзеркало заднього виду на предмет чергового надшвидкого «драйвера», який ось-ось вас обжене, обдавши пилом і створивши за собою турбулентність, якій потрібно протистояти, а другим оком скануючи поверхню перед собою щодо критичних дефектів, які можуть спричинити втрату вихідної траєкторії, зміщення рівноваги і пошкодження обшивки як у вас, так і в керованого вами «дрона».
Говорити про якесь «задоволення від поїздки» тут не те що не доводиться, а взагалі непристойно. А вже якщо, завдяки щасливому випадку, все це супроводжується ще й дощем, то струмені цілющої брудної вологи, що рясно вилітають з ям і канав, коли ними проїжджає автомобіль, наситять вас не тільки життєвою силою, а й гнівом, люттю і вогнем. Обгони? Забудьте це слово. У перспективі — тільки об’їзд якогось ЗІЛа, що стоїть на узбіччі і поливає клумбу, не більше. З більш тихохідних, ніж ви, транспортних засобів на дорозі — тільки асфальтоукладальники, але їх взагалі обганяти небажано.
І що ж тепер?
А нічого. Однозначну відповідь на запитання «Як же бути?» можете дати собі лише ви самі, після аналізу вихідних даних. Якщо ви живете в місті, де щільність і жорсткість трафіку викликає інфаркти навіть у далекобійників, то тихохідний скутер навряд чи стане оптимальним засобом вирішення питання про щоденне пересування. Якщо у вашому місті на єдину хорошу асфальтову дорогу ходять тільки подивитися, то, найімовірніше, скутер — теж не ваш вибір. А ось якщо ви живете в невеликому місті, де словосполучення «якість доріг» не викликає гомеричного реготу оточуючих, а між машинами в потоці бувають проміжки, то скутер — чудовий варіант сезонного транспорту, який не тільки заощадить ваші гроші, а й подарує масу приємних відчуттів. А заодно, як ми вже з’ясували, можливо, стане перепусткою в новий світ — світ двоколісної техніки.
