Напевно, кожен з нас хоча б раз у житті стикався з некрасивим нальотом на клемах акумуляторної батареї. Хтось на ці оксиди плюнув, хтось просто зачистив клеми, хтось пішов в Інтернет «по-великому», щоб дізнатися щось нове про технічний вазелін або графітове мастило. На жаль, іноді ні зачистка клем, ні їх обробка хімією проблему не вирішують, бо причина її виникнення лежить десь глибше, а те, що ми бачимо на клемах, — всього лише деякий наслідок якоїсь несправності. Тому сьогодні поговоримо про те, чому окислюються клеми і як цієї несправності можна (і потрібно) позбуватися.
По-старому
Раніше підхід до окислених клем був простий, як сюжет повісті «Старий і море». Побачив оксиди, здер наждачкою, забив клемник тугіше, затягнув його від душі, а якщо зовсім естет — обмазав усе це солідолом. Потім потихеньку прийшло розуміння, що мазати клеми солідолом — це моветон. У хід пішли інші мастила, частина з яких підходить для цього дійсно краще (але ж був час, коли і солідол ще треба було десь добути).
До причин цього неподобства ставлення було просте: а куди діватися? Контактам належить окислюватися, тож це таке неминуче зло. Щоправда, особливо просунуті все ж справедливо зазначали, що варто звернути увагу на те, яка клема окислюється швидше: плюсова чи мінусова. Виходячи з цього спостереження можна було зробити висновок про те, що все-таки йде не так. Якщо більше окислюється плюсова клема, в наявності перезаряд акумулятора, якщо мінусова — то недозаряд. У першому випадку винен майже завжди реле-регулятор напруги, у другому — генератор. Або теж реле-регулятор, але тут треба розбиратися. Тому що ще може бути погана «маса».
Саму батарею при цьому занадто довго не роздивлялися. Купити нову все одно було складно, тож у крайньому разі було простіше знайти акумуляторника в якомусь АТП, який виав би в москвичівську АКБ нові свинцеві пластини з акумулятора від ЗІЛа. За таких обставин краще було не знати, що в надмірному окисленні контактів може бути винна сама батарея. Інакше можна було взагалі втратити сон.
Зараз машини стали складнішими, системи зарядки і самі акумулятори теж змінилися, а клеми досі іноді окислюються. Частково те старе правило (плюс — перезаряд, мінус — недозаряд) справедливе і сьогодні, але пошук причин занадто інтенсивного окислення все-таки може зайняти багато часу. Подивимося, з чого почати і чим все це закінчити.
Руками й очима
Як і п’ятдесят років тому, пошук несправності слід починати з елементарного прибирання під капотом. Точніше, з чищення клем і самої батареї.
Чим чистити клеми — питання трохи релігійне. Хтось радить робити це старовинним способом: металевою щіткою і наждачкою. Звісно, якщо навколо клем уже збудовані триповерхові нашарування оксидів, іншого виходу немає. Доведеться зносити всі ці споруди механічним способом. Головне, не перестаратися і не сточити клеми занадто сильно. Зрозуміло, що дехто надягає клемник, а для надійності ще вкручує між ним і зношеною клемою саморіз, але це все-таки не зовсім правильно. У такий спосіб контакт можна зробити ще гіршим, через що окислюватися ця система стане ще швидше. Тож спочатку краще спробувати який-небудь більш щадний метод. Наприклад, за допомогою ганчірочки і содового розчину (на склянку води вистачить столової ложки соди). І вже якщо сода не допомагає, доведеться братися за ніж, наждачку і все інше, чим можна зішкребти оксиди. Головне при цьому пам’ятати, що не треба поливати АКБ бензином або якими-небудь розчинниками — можна зробити тільки гірше.
Потім можна приступати до очищення самої батареї. Бруду на ній бути не повинно взагалі. Ми вже якось розповідали, що таке струм витоку, і говорили про те, що брудний акумулятор — перший крок до саморозряду. Тепер додам: і до окислених клем — теж. Тому гарненько його відмиваємо і перевіряємо дві речі.
Перша — це дренаж. Оксиди з’являються особливо сильно через те, що на поверхню батареї і на клеми якимось чином потрапляє занадто велика кількість електроліту. Одна з причин цього неподобства — забитий газовідвід. Тиск усередині батареї підвищується, пари електроліту готові в буквальному сенсі слова лізти в будь-яку щілину. І вони лізуть через пробки банок (якщо вони є), через невеликі щілини біля самих клем. А якщо ситуацію зовсім запустити або допустити сильний перезаряд, коли електроліт починає щосили кипіти, гази можуть зробити в корпусі батареї такі щілини, яких бути взагалі не повинно. Тобто може лопнути корпус.
Тому перевіряємо другу річ — цілісність корпусу. Зрозуміло, він має бути цілим.
Під час очищення батареї найпростіше оцінити структуру самого оксиду. Якщо він зчищається досить легко, а сам по собі здається пухким, то насамперед треба дивитися все те, про що говорив вище. Такий оксид говорить про те, що з якоїсь причини на поверхні корпусу занадто багато електроліту. Якщо зовні батарея ціла, а дренаж не забитий, варто подумати про те, що батарея занадто часто страждає від перезаряду. У цьому разі через кипіння електроліту й осідання його парів на корпусі АКБ буде такий самий м’який і пухкий оксид. Тут, звісно, бажано взяти в руки вольтметр і перевірити напругу на клемах при працюючому моторі та різному навантаженні (з вимкненими споживачами і ввімкненими). Цілком можливо, що напруга буде завищеною, і тоді спочатку потрібно розбиратися з цією проблемою. Вирішіть її, і клеми не будуть так швидко заростати оксидами.
Якщо ж напруга виявляється в нормі, потрібно перевіряти саму батарею. Одна з причин перезаряду — руйнування однієї з банок АКБ (частіше — просте замикання). У цьому разі в інших банках електроліт може кипіти, як під час перезарядження, а клеми в цьому разі теж будуть заростати оксидами дуже швидко.
У всіх вищеописаних випадках кількість оксидів дійсно більша на плюсовій клемі. Білий або блакитний м’який і пухнастий оксид у цьому випадку — ще один привід перевірити, чи не відбувається перезаряд.
Тепер перейдемо до іншого виду оксиду — зеленого і міцного. Того, який зчищається тільки наждачкою.
Трохи складніше
Почнемо з елементарного: з перевірки самої клеми. Просто накинути дріт на клему — це ще не все. По-перше, клема має бути чистою, по-друге, клемник після встановлення треба затягнути. Якщо контакт на клемі буде недостатньо надійним, швидкість її окислення істотно збільшиться через хронічний перегрів і паразитні струми. Крім того, тут можуть виникати іскри та електрична дуга. Ці речі руйнують клему, роблячи контакт ще гіршим, а окислення — активнішим.
І не варто забувати про те, що саму батарею має бути закріплено, а дроти — надійно зафіксовано, як це і має бути під час заводського складання. У нас чомусь прийнято після зняття і встановлення АКБ кидати її як доведеться. Особливо якщо акумулятор старий і його доводиться часто тягати додому для підзарядки. Мовляв, чого зайвого крутити, якщо ввечері все одно тягнути його додому і ставити на зарядку. Це дуже велика помилка. Зайва вібрація клемників робить поганий контакт ще гіршим, тож лінуватися не варто. У ледачих автовласників оксиди будуть завжди.
Втім, у занадто старанних вони теж можливі, але з протилежної причини. Стукати по клемі молотком, а потім розхитувати її в спробах зняти з АКБ — це дуже шкідлива звичка, яка призводить до того, про що говорили вище: з’являються мікротріщини, через які випаровується електроліт. Особливо якщо руки сильні, а мозок слабкий.
Якщо з клемою все добре, перевіряємо «масу». Слабкий контакт «маси» може призвести до практично таких самих наслідків: перегрів дроту і клеми і як наслідок — окислення клеми. Особливо серйозно потрібно перевірити силовий дріт, якщо в машині стоять якісь нештатні потужні споживачі, які можуть перевантажувати проводку. Наприклад, сабвуфер з підсилювачем. Можна навіть помацати дроти: якщо вони гарячі, щось іде не так, і розбиратися потрібно саме з цією проблемою. Окислення клеми в цьому разі — лише симптом, а не сама хвороба. А лікувати потрібно саме хворобу.
Останнє — це перевірка генератора і напруги на клемах. Якщо буде виявлено недозаряд, мінусова клема в щільному окислі буде неминуче.
«А наостанок я скажу…»
Дуже важливо розуміти, що поява будь-яких відкладень на клемах — це ознака несправності. Ніяких оксидів там бути не повинно. І добре, якщо причина виникає сама по собі, від віку автомобіля або його зносу. Буває, що винен у цьому сам власник автомобіля. Погодьтеся, що деякі речі у нас ніяк не здаються причиною сильного окислення. Наприклад, неправильна концентрація електроліту в обслуговуваній батареї, крива установка «музики», дріт «маси», що бовтається, генератор, що трохи дурить, або його прослизаючий ремінь…
Начебто дрібниці, а все це і призводить до того, що на клемах з’являються ці потворні білі, зелені або сині нарости. Тому якщо після очищення клем оксиди з’являються знову, в машині щось не в порядку. І ігнорувати цей дзвіночок від клем не варто. Можна одного чудового ранку не запустити мотор через розрядженість акумулятора, а можна просто спалити машину потихеньку проводом, що плавиться. І це буде вже дуже прикро.
